Онови дані в ТЦК або станеш ухилянтом. До чого ще зобовʼязує новий закон про мобілізацію?

• Мобілізація в Україні за новим законом передбачає і нові правила призову, і санкції для ухилянтів. Що принесуть з собою нововведення — розповідає вінницька адвокатка.

16 квітня 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав новий закон про мобілізацію. Він передбачає деяке посилення мобілізації в Україні. Новий закон набуває чинності через місяць з дня, наступного після його оприлюднення.

 Розповідаємо, що тягне за собою їх порушення і кого можуть покарати. Також дізналися, хто не підлягає призову.

Хто не підлягає призову?

За словами вінницької адвокатки Мар'яни Слізяк, з аналізу нового Закону №10449 вбачається, що суттєвих змін зазнали підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та підстави для звільнення з військової служби. Зокрема, у зв’язку з сімейними обставинами, на військовозобов’язаних поклали додаткові обов’язки, а територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки розширили повноваження для впливу на військовозобов’язаних, які ігнорують повістки.

І після набрання Законом чинності не підлягатимуть призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані (з популярного): 

• заброньовані на період мобілізації та на воєнний час;
• визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії); 
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці; 
• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України; 
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років; 
• виховання військовослужбовцем хворої дитини (перелік хвороб визначено в нормі).
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи; 
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка) за певних обставин за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду; 
• опікун особи, визнаної судом недієздатною; 
• які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи; 
• які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок певного виду захворювання.
• які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи за певних обставин.
• члени сім’ї другого ступеню споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеню споріднення та за наявності інших обставин). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеню споріднення норма цього абзацу поширюється на членів сім’ї третього ступеню споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи; 
• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: 

• здобувачі професійної (професійнотехнічної), фахової передвищої̈ та вищої̈ освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури; 
• наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової перед вищої освіти, наукових установ та організацій, за певних обставин.
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції, з числа військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань,
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
• члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року). 

— З наведеного слідує, що після набрання чинності вказаним законом, право на відстрочку втратять військовозобов’язані з числа тих, хто мав дружину з ІІІ групою інвалідності, якщо інвалідність встановлена не у зв’язку із захворюваннями, які перелічені в новому Законі, а також ті, хто здобуває другу вищу освіту (до прикладу, другий раз навчається на магістратурі). Крім того, підстави для відстрочки знову ж таки не є тотожними тим, які дають право на звільнення з військової служби, — пояснює Мар'яна Слізяк.

Звільнення з військової служби

Згідно із законом України «Про військовий обов’язок та військову службу», право на звільнення з військової служби за сімейними обставинами або з інших поважних причин військовослужбовці мають на таких підставах: 

• військовослужбовці-жінки — у зв’язку з вагітністю; 
• військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку; 
• дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років; 
• перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці; 
• військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України; 
• військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років; 
• виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати; 
• утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи; 
• виховання військовослужбовцем хворої дитини (перелік хвороб визначено в нормі).
• необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи; 
• необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок визначеного в нормі переліку захворювань.
• необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеню споріднення, який є особою з інвалідністю I або ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступеню споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарськоконсультативної комісії закладу охорони здоров’я; 
• у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною за умови, що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами; 
• якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану; 
• якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року)”.

Також отримають право на звільнення особи з інвалідністю.

— З аналізу нового Закону вбачається, що такі підстави для звільнення з військової служби чоловіка, якщо обоє з подружжя проходять військову службу та мають дитину до 18 років, наявність дружини з інвалідністю ІІІ групи, наявність батьків з інвалідністю І або ІІ групи, необхідність здійснення догляду за хворою дружиною на підставі довідки ЛКК чи МСЕК, в найближчому майбутньому втратять свою чинність, — зазначає правозахисниця. — А тому з цих підстав звільнитись з військової служби стане неможливим. Натомість військовослужбовцям, які мають дружину чи батьків з інвалідністю, необхідно буде доводити факт необхідності здійснення за ними постійного догляду.

Перетин кордону

У законі відсутні зміни в переліку військовозобов’язаних, які матимуть право на перетин кордону в умовах воєнного стану.

— Однак визначено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України, — зазначає адовкатка. 

Тому для безперешкодного перетину державного кордону, окрім раніше визначених документів, які дають право на перетин кордону, потрібно мати при собі ще й військово-обліковий документ та пред’явити його на вимогу представника ДПС України.

Особистий кабінет і повістки

Громадянам, які перебувають на військовому обліку, пропонується в добровільному порядку зареєструвати свій електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного чи резервіста. 

За словами адвокатки Мар'яни Слізяк, визначили обов’язок військовозобов’язаних протягом 60 днів з дня набрання чинності уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування чи знаходження.

Новим Законом також не передбачене надсилання повістки засобами поштового зв’язку.  

Покарання для ухилянтів

— У законі прописані доволі жорсткі вимоги щодо ухилянтів, — розповіла адвокатка. — Згідно з новим документом, щойно ухвалений законопроект юридично набуває чинності, починається відлік 60 днів. За цей термін абсолютно всі чоловіки, яких визнали військовозобов'язаними, зобов'язані прийти в ТЦК і СП, щоб оновити й уточнити свої дані. Ті, хто цього не зробить, автоматично стають ухилянтами.

За словами Мар'яни Слізяк, у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов’язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

— У разі отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки його керівник протягом п’яти днів з дня отримання такої відповіді надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом, — зазначає правозахисниця.

Днем вручення вимоги є:

1) день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв’язку;

2) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси.

У разі якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов’язку (обов’язків), територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду в порядку, встановленому законом, з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації — на строк до виконання або відкликання такої вимоги.

Читайте також:

Скасували статус «обмежено придатний». Що це означає для тих, хто має серйозні хвороби

Адаптація ветеранів до роботи в цивільному житті: виклики та досвід сучасного бізнесу

Не лише комуналка. Які пільги має родина учасника бойових дій

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.